Жанри музичного мистецтва

Жанр (від фр. genre — «манера, різновид») у мистецтвознавстві — рід твору, що характеризується сукупністю формальних і змістовних особливостей.

У кожній області художньої діяльності жанрова диференціація особлива залежно від специфіки виду мистецтва: такий жанровий ряд, як «побутовий жанр — портрет — пейзаж — натюрморт», властивий живопису і неможливий в музиці, літературі і кіномистецтві; так само «пісня — романс — кантата — ораторія» є ряд специфічно музичних жанрів. Та все ж існують загальні для всіх мистецтв принципи жанрової диференціації, які лише по-своєму відбиваються в кожному виді.

Класифікація жанрів

Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т. В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:

Народної музики (музичний фольклор)

Розважальної музики (в тому числі музика сучасної естради)

Камерної музики (що виконується камерними ансамблями)

Симфонічної музики (виконується великими оркестрами)

Хорової музики (виконується хоровими колективами)

Театральної музики (в тому числі опери, музики до спектаклів, кінофільмів тощо)

В. А. Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:

Ліричні жанри

Епічні жанри

Концертні

Картинні (програмна музика)

А. Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за т.зв. «жанровим змістом»

культові та обрядові

масово-побутові

концертні

театральні

Функції жанрів

Музичний жанр може мати такі функції:

Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування

Семантичні, що визначають зміст художнього твору

Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору

Первинні та вторинні жанри

Окремі дослідники (напр. В. А. Цукерман) розрізняють первинні жанри — що безпосередньо пов'язані з умовами їх побутування, та вторинні жанри — що сформувалися в умовах концертного виконавства.